Том Форд: людина та бренд, що змінили світ моди
Історія простого хлопця з Техасу, який став синонімом гарного смаку
Том Форд народився в Остіні, столиці штату Техас, 27 серпня 1961 року. Його батьки, Том Форд старший та Ширлі Бертон, працювали рієлторами. Дитинство хлопчик провів у Х'юстоні та Сан-Маркосі, а коли йому було 11, родина переїхала до Санта-Фе у штаті Нью-Мексико. У своїй творчості Форд періодично буде звертатись до теми вестернів, ковбоїв, американи як такої.
З дитинства Том був справжнім гуманітарієм, творчою особистістю. Тому він після закінчення школи з легкістю склав вступні іспити до Бард-коледжу – одного з найпрестижніших університетів США, у якому вивчали «вільні» мистецтва та науки. Однак вільним юнак у стінах університету себе не відчував. Він вирішив кинути заняття у цьому навчальному закладі.
У 17 років Том самостійно перебрався до Нью-Йорка і недовго навчався в Нью-Йоркському університеті — через рік він кинув навчання на користь акторської роботи в Каліфорнії.
Заробивши грошей на акторстві (здебільшого на зйомках в рекламі), він знову повернувся на Манхеттен і вступив до Parsons School of Design, щоб вивчати архітектуру.
Ще студентом Том зустрів Яна Фальконера – молодого та амбітного письменника та ілюстратора, який став його провідником у модну тусовку. Привабливого техасця помітили та оцінили. Він став завсідником Studio 54 – епіцентру світського життя того часу.
У передостанній рік навчання в Parsons Форд провів пів року в Парижі, працюючи як інтерн зі зв'язків із громадськістю в Chloé. Тоді він зрозумів, що мода цікавить його набагато більше, ніж архітектура. У випускний рік він вивчав дизайн одягу, але все одно отримав дипломом з архітектури, що пізніше від усіх приховував.
Форд почав шукати роботу в моді. Попри відсутність досвіду в fashion-індустрії, Том протягом місяця щодня дзвонив американському дизайнеру Кеті Хардвік, сподіваючись влаштуватися на роботу в її компанію з виробництва спортивного одягу. У результаті Кеті запросила наполегливу молоду людину на співбесіду. Пізніше вона розповідала, що навіть не планувала брати його на роботу - просто хотіла якнайшвидше позбутися настирливого юнака, проте Форду вдалося зачарувати Хардвік. На питання, які модні європейські бренди подобаються йому найбільше, Форд відповів: Armani і Chanel. Кеті сподобалася ця відповідь, і вона вирішила взяти Тома на роботу. За кілька місяців вона познайомилася з Фордом ближче, розгледіла його талант і непересічний погляд на дизайн одягу. Тоді вона запитала: «Чому за нашої першої зустрічі ти сказав, що твої улюблені бренди – це Armani та Chanel? Адже це було не так?». І Том відповів: «Бо тоді на тобі було щось від Armani». Це вміння подобатись і підбирати підхід до різних людей ще не раз допоможе Форду отримувати бажане і просуватись вгору по карʼєрі.
До речі саме під час роботи у Кеті Том познайомився зі своїм майбутнім чоловіком, тодішнім редактором журналу Women's Wear Daily Річардом Баклі. Вони одружилися у 2014 році після 27 років стосунків.
З Кеті Хардвік Форд пропрацював близько 2-х років, потім приблизно такий же період співпрацював з брендом Perry Ellis. Але Том оцінював ситуацію об'єктивно: у США модна індустрія була надто комерційною. Йому було затісно.
«Я зібрався стати справжнім дизайнером і в якийсь момент усвідомив, що для реалізації своїх амбіцій мені доведеться залишити США. Моя власна культура, американський прагматизм, обмежувала мене. Надмірна турбота про свій зовнішній вигляд у США вважається поганим тоном, тоді як європейці цінують стиль», — розповідав Том Форд в інтерв'ю The New York Times.
Широкі можливості для творчого розвитку у Форда з'явилися після переїзду до Мілану. За щасливим збігом обставин його талант помітили в бренді Gucci і в 1990 році пропонували стати головним дизайнером жіночої лінії одягу. Цей час був найгіршим для компанії — дизайнерські прорахунки та сімейна ворожнеча оберталися для Gucci великими фінансовими втратами. «Ніхто не мріяв носити Gucci», -- говорила тоді креативний директор бренду Дан Мелло. Призначення маловідомого американського дизайнера на пост в іменитому італійському домі виглядало ризикованим, але Gucci не було чого втрачати. І Форд фактично врятував компанію: під його керівництвом у Gucci відкрилося друге дихання, і коли у 1994-му він став креативним директором, за першу половину 1995 року доходи компанії збільшилися на 87%, а до 2004-го, коли Форд залишив Gucci, вартість компанії оцінювалася у $10 мільярдів.
«Розкіш не виходить з моди, вона просто повинна змінювати стиль», — говорив Том Форд за часів своєї роботи в італійському бренді. Оксамит, шовк та атлас, вузький крій, глибокі вирізи, пластична шкіра, насичені кольори, анімалістичні принти – в модній пресі стиль Форда називали порно-шик. Оглядачка Сьюзі Менкес порівняла його першу успішну колекцію для Gucci із «сексом з незнайомцем». Хоч у роботах не було вульгарності, кожна колекція розкривала все нові і нові грані людської сексуальності.
Самі покази Gucci доби Форда – нескінченна вечірка з лощеними моделями, що танцювали на подіумі, фліртували один з одним та глядачами. Том і сам міг вийти під кінець шоу з келихом віскі в руці, в бездоганному смокінгу з оксамитовими лацканами, наче Хью Хефнер у своєму маєтку Playboy.
Попри очевидні комерційні успіхи бренду, Форд постійно конфліктував із головою ради директорів Мауріціо Гуччі, з яким вони розходилися у поглядах буквально на все. Гуччі навіть хотів звільнити Форда за небажання дотримуватися вказівок, але Доменіко Де Соле, генеральний директор бренду та юрист, який допомагав Gucci під час їх реструктуризації боргів, переконав Гуччі у тому, що необхідно залишити американського дизайнера у команді.
У Gucci, а потім і в Yves Saint Laurent (компанія Gucci Group придбала французький бренд у 1999 році) Форд продемонстрував своє бачення сексуальності – різке та провокаційне. Під його керівництвом у брендів виходили найскандальніші рекламні кампанії, що викликали в публіки захоплення та обурення: наприклад, зйомки Gucci показували не стільки одяг, скільки моменти пристрасті. Реклама аромату Yves Saint Laurent Opium з оголеною моделлю, випущена 2000 року, стала рекордсменом за кількістю скарг до Комісії з рекламних стандартів Великої Британії.
Більшість цих скандальних кампейнів були створені Фордом разом із британським фотографом Маріо Тестіно та стилісткою Карін Ройтфельд – на той момент головною редакторкою французького Vogue.
Том Форд пішов з Gucci та Yves Saint Laurent у 2004 році (причиною стали розбіжності поглядів з керівництвом холдингу щодо подальшого розвитку брендів). До речі, на його місце найняли одразу чотирьох дизайнерів, поділивши між ними ті обов'язки, які Том виконував сам.
Форд же вирішив рухатись далі, повернуся до США справжньою суперзіркою і в 2006 році, заручившись підтримкою впливових друзів з індустрії, запустив іменний бренд Tom Ford. Почав із чоловічого одягу (що було вельми не очевидним рішенням з комерційної точки зору, але дуже в стилі самого Форда), аксесуарів та парфуму (рекламні кампанії якого, до речі, були такими ж провокаційними, як і ті, що вони з Карін робили для Gucci). Та й одяг Tom Ford загалом був квінтесенцією всього того, що дизайнер робив для Gucci в останні роки свого правління.
Американський Vogue на правах ексклюзиву опублікував дебютну колекцію Форда, голлівудські зірки першої величини записувались в лист очікування на примірки. Натхненний успіхом, Том відкрив свій двоповерховий флагманський магазин на Медісон-авеню у Нью-Йорку. Протягом наступних трьох років флагмани бренду Tom Ford відкрилися у Лондоні, Мілані, Лос-Анджелесі та на Гаваях.
Форд не став запускати власне виробництво. Колекції відшивали на італійських фабриках Ermenegildo Zegna, він же запропонував нові фірмові деталі, такі як довга міланська петля на лацкані та п'ять ґудзиків на рукавах замість звичайних чотирьох. Серед іншого найближча до манжети петля була довшою за решту чотирьох – це була маленька деталь, які помітять і зрозуміють лише уважні «інсайдери». Також Форд ввів моду на покате плече, з його руки гострі лацкани на піджаках стали звичним явищем для повсякденного, а не вечірнього одягу, та й не можна не згадати оксамитові смокінги – візитівка дизайнера та бренду. Як, до речі, і окуляри. Масивні, з ноткою ретро, часто у роговій оправі та з фірмовою вставкою на дужках у формі літери Т.
Пізніше додалася і жіноча лінія — за твердженням дизайнера, це одяг «для сильних жінок, які розумні й точно знають власний стиль». Вбрання Tom Ford відтоді носили Бейонсе, Мішель Обама (навіть для такого важливої події, як прийом у Букінгемському палаці), Том Хенкс, Вілл Сміт та Х'ю Джекман.
Загалом Том Форд не лише успішний дизайнер, а й успішний режисер. У 2005 році, продовжуючи працювати над запуском власного бренду, він заснував кінокомпанію Fade to Black. У 2009 році в прокат вийшов його дебютний фільм «Самотній чоловік», знятий за однойменним твором Крістофера Ішервуда. Колін Ферт, який зіграв головну роль, був нормований на премії «Оскар», «Золотий глобус», а також премію Гільдії кіноакторів. Саму картину відзначили увагою на 66-му Венеціанському кінофестивалі та номінували на нагороду «Золотий лев».
Також у списку кіноздобутків Форда значиться трилер «Під покровом ночі» з Джейком Джилленхолом та Емі Адамс у головних ролях. За роботу над цим фільмом Форд був номінований на «Золотий глобус» за найкращу режисуру. Чи варто говорити, що обидва фільми вийшли ще й неймовірно красивими – у кожному кадрі відчувається перфекціонізм Тома Форда.
Говорячи про кіно, не можна не згадати фільми про Джеймса Бонда. Актор Деніел Крейг у «Кванті милосердя», «Координати «Скайфолл» та «Спектр» змінив костюми Brioni на Tom Ford.
В 2021 році після довгої хвороби пішов з життя чоловік Тома Річард Баклі – йому було 72 роки. Це стало великим потрясінням для Форда. Він втратив цікавість до світського життя та модної індустрії.
Осінню 2023 року стало відомо, що Том Форд продав свій бренд компанії Estée Lauder за 2,3 мільярда доларів. На посаді креативного директора Форд залишався до кінця 2023 року. Новим дизайнером бреду став Пітер Гокінгз. Пітер працював разом з Фордом майже двадцять п’ять років, останнім часом був старшим віцепрезидентом TOM FORD Menswear.
Сьогодні Том Форд дистанціюється від свого бренду. На балу MET Gala 2024 він зʼявився в в червоному оксамитовому смокінгу від Saint Laurent. Та хоч би що там було, Том назавжди залишиться одним з найвидатніших дизайнерів сучасності, перфекціоністом та візіонером, чий творчий доробок з захватом вивчають не тільки історики моди, а й звичайні fashion-фани.