8 винаходів Крістобаля Баленсіаги, які змінили історію моди

Свій салон у Парижі Крістобаль Баленсіага відкрив наприкінці тридцятих, обслуговуючи лише дам з вищого суспільства та аристократії. Серед його клієнток були представниці королівських сімей Іспанії, Бельгії, Швеції, Монако та Люксембургу. У 1950-х слава Крістобаля стала загальносвітовою, а твори визначили стиль жіночого одягу на кілька десятиліть уперед.

«Висока мода подібна до оркестру, і наш диригент – Баленсіага», – зізнавався Крістіан Діор. Карл Лагерфельд говорив, що вирішив стати дизайнером, побачивши у 17-річному віці фотографію з моделлю Баленсіаги, а скупа на похвали Шанель називала його «Єдиним кутюр'є у прямому значенні цього слова. Решта – просто дизайнери».

Коли 1968 року Баленсіага оголосив, що закриває свій дім моди, графиня Мона фон Бісмарк, яка замовляла в нього більше сотні суконь за один раз, замкнулася на три дні у своєму маєтку на Капрі – на знак глибокої жалоби. Газети повідомляли якщо не про смерть високої моди, то як мінімум про кінець епохи великих кутюр'є. Чим же підкорив світ високої моди загадковий іспанець?

Рукав ¾
Так званий «браслетний» рукав Крістобаль Баленсіага вигадав для жінок з вищого суспільства, які не уявляли своє повсякденне життя без масивних ювелірних прикрас на кистях рук. А його клієнткам, повірте, було що продемонструвати: шкатулки Бурбонів, Габсбургів, фон Бісмарків, Бонапартів та інших титулованих сімей Європи були сповнені шедеврів високого ювелірного мистецтва.

Комірець стійка
За допомогою округлих комірів-стійок Крістобаль Баленсіага візуально подовжував жіночі шиї, привертаючи всі погляди до них (і до масивних діамантів на них).

Декольтована спина
Ідея змінити сторони сукні прийшла до Крістобаля зненацька. Він так захоплювався архітектурою крою, що міг витратити години на фіксування рукава або деталі спинки. Незвичайний хід у поєднанні з об'ємною накидкою створював неперевершений ансамбль, одягнувши який будь-яка жінка, навіть із непоказною фігурою, виглядала царствено та розкішно.
«Баленсіага – це Пікассо від моди. Він експериментував із сучасними формами, зберігаючи при цьому глибоку повагу до традицій та класичного стилю», – казав Сесіл Бітон.

Baby-doll
Поки Крістіан Діор одягав Париж у New Look з яскраво підкресленою талією, Баленсіага, навпаки, рухався від зворотного та пропонував клієнткам широкі плечі та об'єм в області талії. Одним з його винаходів стала сукня baby-doll – вільна, трапецієподібної форми. Для створення форми дизайнер часто фіксував шовкову тафту за допомогою кінського волосу.
«Жінці необов'язково бути ідеальною чи навіть красивою, щоб носити мої сукні. Сукня зробить усе за неї», – говорив Баленсіага.

Завищена талія
Експерименти з кроєм і прагнення наблизити процес створення сукні до архітектурного тріумфу призвели маестро до ще одного цікавого рішення — підняти лінію талії догори і дати більше об'єму внизу. Винахід припав до смаку багатьом клієнтам ательє. Не секрет, що більшість його шанувальниць були дамами з пишними формами і класичні силуети на кшталт «пісочного годинника», в який їх намагалися втиснути інші модельєри, їм вкрай не підходили. «Не ви повинні худнути, а я маю одягнути вас так, щоб ви виглядали стрункими», — не раз казав Баленсіага своїм клієнткам.



Пальто-кокон
Особливістю цієї моделі від Баленсіага є розширена талія, яка поступово звужується донизу. Таким чином силует пальто набуває форми кокона. Цю модель обожнювала княгиня Монако Грейс Келлі. «Якщо з'являлася жінка у вбранні Баленсіаги, інші жінки переставали існувати», – згадувала Діана Вріланд.





Сукня-мішок
Іспанець кардинально змінив взаємини жінки з її тілом, давши йому свободу, але залишивши місце граціозності та витонченості. Він відмовився від лінії талії і максимально розширив плечі. Його головним переконанням було те, що сукня має вторити рухам своєї господині, танцює вона при цьому, чи просто підіймає руку.



«Якось ми дивилися на манекени, що точно повторювали фігури його клієнток. В одного були форми жінки похилого віку – сутулі плечі, великий живіт, широкі стегна. Поки я дивився, Баленсіага взяв відріз мусліну, пришпилив тканину на манекен і почав із нею працювати. З'єднуючи і розрізаючи тканину по косій, він прибрав сутулість, живіт і широкі стегна. Пропорції стали практично ідеальними. Це було справжнє диво», – згадував учень Баленсіагі Юбер де Жіванші.

Сукня-туніка
Кристобаль Баленсіага шукав натхнення не тільки в архітектурі, а й у релігії. Як істинний католик, він любив чорний і червоний кольори, зачаровано роздивлявся широкі подоли ряс священників і вільно спадаючі тканини. Сукня-туніка, що підкреслює жіночність фігури, стала однією з найулюбленіших моделей серед знаменитих клієнток кутюр'є. Наприклад, Елізабет Тейлор обрала для першого виходу у світ як місіс Бартон золоте сарі Balenciaga, згодом продане на аукціоні за 30 000 фунтів. Для літа він пропонував варіант із льону, взимку з вовни, а для вечірнього вбрання обирав мереживо.