МІСІЯ “ВІДРОДЖЕННЯ ЛЕГЕНДИ”. ЯК СТВОРЮВАВСЯ ПРОЄКТ SYMBOL STENZEL?
Ми щиро вважаємо, що Symbol Stenzel по-справжньому особливий, масштабний і суспільно важливий проєкт. По-перше, у ньому ми зібрали для вас кращі люксові та нішеві бренди доглядової косметики. Кожен з них зі своєю спеціалізацію, розробками, патентами, інноваціями та власною філософію краси.
По-друге, постать та діяльність видатного хіміка та новатора Стефана Стенцеля — безцінна спадщина, яка підтверджує: вже у XIX столітті українські міста та діячі були в епіцентрі європейського прогресу, науки й відкриттів, формували нові стандарти, зокрема у сфері краси та догляду. Тому ми відчуваємо особливу гордість за те, що саме нам вдалося першими повернути цю спадщину з небуття.
По-третє, історія створення простору Symbol Stenzel та реставрація приміщення легендарної «Аптеки на Марійській площі» стали справжньою пригодою: із перепонами, таємничими знаками і моментами, що важко пояснити інакше, ніж містикою. Тож гадаємо, що настав час поділитись ними із вами.
Отже, понад сто років тому за сучасною адресою площа Міцкевича, 8 працювала знана на весь Львів (і далеко за його межами) «Аптека на Марійській площі», заснована фармацевтом, хіміком, підприємцем і новатором Стефаном Стенцелем.
Аптеку, розташовану в Будинку Шпрехера, першому львівському «хмарочосі», називали однією з найвишуканіших — вона вирізнялась як інтер’єром, так і рівнем сервісу. Стенцель навіть відокремив рецептурний відділ аптеки від безрецептурного, як це для зручності відвідувачів робили в Європі.
Ба більше, Стефан змінив уявлення про фармацію як про ремесло. У власній аптечній лабораторії він розробляв ліки та засоби догляду, що набули неймовірної популярності в Європі: від сонцезахисних формул до культового крему Benignina.
Скажемо відверто, що повний масштаб та усю культурно-історичну цінність проєкту ми усвідомили уже в процесі його втілення. Адже із самого початку ми зіштовхнулися із безліччю перепон та складнощів: це і довгі узгодження з адміністрацією міста, і кропітка та виснажлива дослідницька робота.
Інформації про самого Стефана Стенцеля у відкритому доступі було вкрай мало. Ми шукали усюди і часто, ночами перебирали сторінку за сторінкою: газети, журнали, статті, листи, архівні матеріали. Ми хотіли, не лише знайти фактичні данні, а й намалювати портрет людей тої епохи, зокрема самого Стенцеля: зрозуміти чим він жив, що відчував, що йому довелося пережити…
Першою підказкою для нас стала стаття у польському виданні про виробництво косметики Стефана Стенцеля. Так ми отримали хоча б вектор руху і з новим запалом пішли далі. Ми ніби намагались відкрити таємний сейф. Кожен знайдений документ ставав черговою цифрою в його коді доступу.
І ось, нарешті — віднайдено патент крему Benignina! Це були емоції, що важко передати словами. Але найголовніше, що ці дані, датовані 29.11.1920 роком, потрапили до наших рук 29.11.2024 року — рівно через 104 роки, цього ж дня! Це був якийсь містичний знак. Ми зрозуміли: тут на нас чекає успіх.
Далі ми розсилали запити до різних офіційних установ: до Патентного уряду Польщі, до закордонних архівів, музеїв, бібліотек — ми шукали усюди! Проте інформацію ми отримували дуже-дуже дозовано. Здавалося, ніби хтось навмисно подає її нам так, щоб ми вдумливо заглиблювались у найменші деталі.
Але кожен наступний збіг, вражав нас дедалі більше. Як-от цей, наприклад: при вивченні планів приміщення аптеки, нам вдалось знайти приховану кімнату. Уявіть, вона була зашита суцільною стіною. В ній на нас чекали оригінальні плани «Аптеки на Марійській», давні документи, рецепти, аптечна тара та багато іншого. Ми розцінили це як подарунок від самого засновника.
А от на викупленій порцеляновій тарі для крему Benignina, ледь проглядався напис: «Wien» (Відень). Це змусило нас шукати там. Декілька днів роботи — і нічого. Ми, зрозуміли, що знову натрапили на глухий кут. Тоді було вирішено повернутися туди, де ми віднайшли найбільшу кількість підказок — до Польщі.
Цей реверс приніс свої результати! Хоча розчарувань було чимало. Чого лише варті такі відповіді від Патентного уряду Польщі, музеїв, та інших установ: «... дані про Стефана Стенцеля і його косметику відсутні — усе було знищене під час Другої світової війни»; «нічим допомогти не можемо»;
Але ми відчували поклик, тому не втрачали надії, розцінюючи кожну перепону як виклик, і шукали далі! Іноді нам навіть здавалося, що ми ходимо по колу по знайомих слідах. Але незабаром знову натрапляємо на нові відкриття: на мило Benignina, на пасту «східної краси», на інші косметичні засоби. Ми вкотре переконалися — в цій історії ми — не самі. Нас ведуть.
Далі — більше. Абсолютно випадково у стіні приміщення аптеки ми знайшли справжню капсулу часу. В ній було сховане рукописне послання у майбутнє від батька Стефана — Едварда Стенцеля, датоване 1888 роком.
Шоковані цим неймовірним здобутком ми знов летіти, їхали, проповзали по сирих підвалах, розбирали павутину та мокрі документи аби лише знайти, торкнутися цих артефактів.
Але серед усіх знаків і збігів найфантастичнішим став останній. Завершення реставрації «Аптеки на Марійській площі» припало на кінець лютого 2025 року. Ми вагалися із датою відкриття між 28.02.2025 і 01.03.2025, проте невдовзі дізналися, що день народження Стефана Стенцеля — 29.02.1884. Оскільки у 2025-му 29 лютого не було, ми обрали найближчий до цієї дати момент — перше березня. Так історія символічно замкнула коло.
Ми часто ловимо себе на думці: хто ж з родини нас оберігає — батько Едвард чи сам Стефан? Та знаємо напевно: Стенцель поруч. Йому важливо, щоб його справа жила й процвітала.
Ця історія — нелегка. Родина Стефана, як і він особисто, пройшла крізь жахливі втрати, репресії червоних та вислання. Наш обов’язок — повернути справедливість і дати його справі друге життя.
Тож ми продовжуватимемо робити усе від себе залежне із палкою любов’ю до найпрекраснішого та непереборною вірою в дива.
Залишайтеся з нами у цій захопливій подорожі!
