Стефано Джованноні: про Qeeboo, зумерів та предмети, які мають душу
Після років мінімалізму та стриманої естетики дизайн інтер’єрів знову повертається до емоцій. Саме цю тенденцію вже майже десятиліття розвиває італійський бренд Qeeboo. Його засновник Стефано Джованноні розповідає про силу наративного дизайну, колаборації з провідними авторами й те, чому люди дедалі частіше обирають речі, які говорять про їхню особистість.
Ви заснували Qeeboo у 2016 році, уже маючи за плечима десятиліття співпраці з Alessi та Magis і статус зіркового дизайнера. Поділіться спогадами, як це було.
Після багатьох років роботи з такими компаніями, як Alessi та Magis, я відчув потребу в платформі, де міг би виражати ширше бачення дизайну: більш емоційне, іронічне та наративне. Qeeboo народився саме із цього бажання: створювати об’єкти, які одразу комунікують із людьми та викликають емпатію. Це був природний результат тривалого творчого шляху.
Ви народилися в Ла-Спеції в 1954 році та сформувалися як дизайнер у Флоренції. Як італійська школа радикального дизайну 1970-х років вплинула на вашу любов до гротеску та іронії?
Італійський радикальний рух був надзвичайно важливим, тому що поставив під сумнів уявлення про те, що дизайн має бути лише функціональним або раціональним. У Флоренції 1970-х дизайн став культурною та емоційною мовою. Іронія, гротеск і перебільшення були способами викликати емпатію та здивування. Я і досі вважаю, що предмети мають не лише виконувати функцію, а і створювати емоційний зв’язок та пробуджувати уяву.
У філософії бренду багато наративів про дизайн із характером, емоційний дизайн. Як ви вимірюєте емоцію? Чи може вона мати власні KPI?
Емоцію складно виміряти традиційними показниками, але сьогодні ми можемо оцінювати її через реакції людей, рівень залученості, пам’ять та прихильність до предметів. Коли продукт викликає емпатію, люди довше його зберігають, говорять про нього та формують із ним особливий зв’язок. У цьому сенсі емоція має і економічну цінність. Дизайн — це не лише функція, це створення людського зв’язку.
Qeeboo працює з технологією ротаційного формування пластику (rotomolding). Чи можете ви розповісти, як змінилися виробничі процеси з моменту запуску бренду до сьогодні?
За останні роки ротомолдинг значно еволюціонував, особливо щодо точності виробництва, сталого розвитку та досліджень нових матеріалів. Коли ми починали, ця технологія вважалася доволі технічною і використовувалася переважно для вуличних або промислових виробів. Ми допомогли переосмислити її як інструмент для створення більш емоційного та вишуканого дизайну. Сьогодні нові полімери та вдосконалені технології дають величезну творчу свободу, залишаючись водночас ефективними та універсальними.
Наскільки складно виробляти такі форми, як крісло Rabbit або лампа Kong?
Створення культових об’єктів ніколи не буває простим, адже простота часто є результатом дуже тривалого процесу. Такі продукти, як крісло Rabbit чи лампа Kong, вимагали балансу між емоцією, пропорціями, технологіями та виробничими обмеженнями. Але коли предмет має сильну архетипову природу, люди миттєво його розуміють. Ця видима спонтанність насправді є найскладнішим досягненням у дизайні.
Rabbit chair став попкультурним символом і продається в десятках кольорів. Чи очікували ви, що стілець стане настільки вірусним у соцмережах, зокрема в Instagram та TikTok після 2019 року?
Я ніколи не створюю дизайн із думкою про соціальні мережі чи вірусність. Крісло Rabbit народилося з дуже простої та універсальної ідеї — створити об’єкт, який одразу викликає емпатію. Але сьогодні такі платформи, як Instagram і TikTok, підсилюють популярність предметів із сильною емоційною та символічною ідентичністю. У певному сенсі соціальні мережі стали природним продовженням сучасного попдизайну.
Серед ваших колаборацій співпраці з Marcel Wanders Studio, Nika Zupanc, Studio Job та Ron Arad. Чи є дизайнер, з яким ви хотіли б попрацювати в майбутньому? Можливо, Сабіна Марселіс або Фей Туґуд?
Мене завжди цікавила співпраця з дизайнерами різних поколінь і культурних середовищ, тому що сучасний дизайн дедалі більше ґрунтується на діалозі. Я ціную людей із сильним особистим баченням, таких як Марсель Вандерс чи Ніка Зупанц, але також і молодих дизайнерів, які приносять нові відчуття та погляди. Для мене важлива здатність створювати емоційні історії через предмети.
Чи є у вас плани співпрацювати з молодими українськими митцями?
Безумовно. Я переконаний, що дизайн розвивається завдяки культурному обміну, особливо в часи, коли творчість стає формою стійкості та самоідентифікації. Україна має дуже сильне нове покоління креативних талантів, чутливих, енергійних і далекоглядних. Я завжди відкритий до співпраці, якщо за проєктом стоять автентичність і змістовний діалог.
Qeeboo бере участь у Salone del Mobile в Мілані з моменту заснування бренду. Розкажіть про підготовку до виставки 2026 року. І які інтер’єрні тренди ви б виділили в поточному сезоні?
Salone del Mobile завжди є особливою подією, адже саме там зустрічаються дизайн, культура та індустрія. Підготовка нової експозиції означає створення не лише продуктів, а й атмосфери та цілісної історії. У 2026 році я бачу, що зростає цікавість до емоційних інтер’єрів: м’якших форм, ігрових елементів, яскравої індивідуальності та предметів, які створюють відчуття комфорту й оптимізму. Після років мінімалізму люди знову шукають виразні простори, що викликають емоції.
Колекція Ribbon від Nika Zupanc переосмислює жіночність через символ стрічки. Чи вважаєте ви, що дизайн має гендер?
Сам по собі дизайн не має гендеру, але він може виражати різні чутливості, символи та емоційні коди. Протягом історії багато предметів створювалися переважно із чоловічої перспективи, орієнтованої на функціональність та раціональність. Такі дизайнери, як Ніка Зупанц, привнесли більш наративну та символічну мову, пов’язану з емоціями та ідентичністю. На мою думку, сучасний дизайн стає більш гнучким, інклюзивним і психологічно багатогранним — і це дуже позитивна тенденція.
Сьогодні покоління Z формує нову культуру споживання. Вони купують не меблі, а об’єкти для контенту. Чи змінює це ваш підхід до виробництва та комунікації?
Кожне покоління змінює значення предметів. Покоління Z живе в надзвичайно візуальній та цифровій культурі, де речі також стають інструментами комунікації та самовираження. Але це не обов’язково поверхнево, дизайн завжди відображав суспільство та його ритуали. Сьогодні продукти мають працювати як фізично, так і емоційно: у реальному просторі та в цифрових історіях. Для мене це означає лише одне: дизайн має ставати ще більш комунікативним і символічним.
Чи вважаєте ви, що у 2026 році дизайн остаточно став частиною fashion-екосистеми поруч із брендами на кшталт Loro Piana, Missoni, Prada чи Loewe, які активно працюють із предметним дизайном?
Так, безумовно. Мода й дизайн стають дедалі більш взаємопов’язаними, оскільки обоє є частиною ширшої культури способу життя. Люксові бренди зрозуміли, що люди більше не хочуть купувати продукти лише як символи статусу чи демонстрацію багатства. Їм потрібні емоційні об’єкти, які відображають їхню особистість — речі з душею, здатні створювати прямий зв’язок із нашою ідентичністю та досвідом.
Сьогодні предмет, простір і модна колекція можуть говорити однією емоційною мовою. І в найближчі роки ця взаємодія лише посилюватиметься.
Ваш бренд офіційно представлений в Україні ритейлером Symbol. Поділіться своїми враженнями від співпраці та про те, яким ви бачите українського клієнта.
Я дуже радий співпраці із Symbol, адже вважаю, що команда чудово розуміє культурний та емоційний вимір сучасного дизайну. В Україні дуже витончена та допитлива аудиторія, відкрита до міжнародних тенденцій, але водночас чутлива до автентичності. Я бачу тут потужну енергію, особливо серед молодого покоління, і саме тому діалог із цим ринком є таким цікавим.


